Твоє життя-негоди сум
У швидкоплинності земних діянь.
Поринуте в безпечності у марноту,
Віддалене від спокою надмірою спіткань,блукань.
У таїні душі ти ж знаєш сам...
Від незнання правдивості і точності шляху,
Пустив своє життя на самотік.
Пливеш у непомітності збігань часу,
І думаєш,що вкриє тінь питань невирішених зміст.
Невпевненості стан схиляє у пасивність,
Хоч вір,хоч ні,остання-у полон гріха.
А переживши це,дійшовши аж до прірви,
Ти не шукаєш вже,втікаєш від знання.Щодня.
Втечеш за внутрішню завісу духу,де в самоті,
В обкраденні пройдешнім часом вільних днів,
Занепокоїть болем скутість волі і в журбі,
Відчуєш серцем гніт гріхів.Й безсилля сил.
Нудьга за спокоєм зростає у тривозі,
Відсутність певності приводить у відчай.
І знаєш з досвіду-сам морок цей розвіяти невзмозі.
Водночас з болем серце огортає жаль.Скорботний жаль.
Порожній дух.Хитка основа.
І втома серця.Вдатись б в забуття!
Невір"я правді полонило знову,
З неволі ж вихід -шлях Життя.До майбуття!
Все інше-не суттєве.
Все інше,порох прагнень,вкриє потім жар вогню.
Залишиться ж у пам"яті і спалахне зорею,
Як смолоскипом, зміст твого шляху.
Чи зміг переступити через себе?
Погорду і нескореності бунт відкинути убік?
Для того,щоб побачити любов і милість Бога
До того,хто в пітьмі прожив не один рік.
Не вдовольнить потребу духу ейфорія,
Не щастям є миттєва радість здійснених надій,
А те,що не знайшов чи не доклав у пошуках зусилля,
Не значить зовсім,що немає щастя на Землі.Повір,воно в Христі!
Ти маєш право каяття,
Допоки ще Господня ласка.
Ти можеш відвернутися в черговий раз,
Піти від Бога,обираючи поразку.
Ти можеш мати певність з Богом вічного життя,
Більш не огорне смутком безвість долі,
І з неба допомогою здолати спонукання зла,
Знайти зміст щастя у Господній волі!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Нужна ли Православию защита... (Часть вторая) - Сергей Сгибнев Автор не принадлежал ранее к пастве Российской Православной Церкви. И, каюсь перед Господом и в первую очередь - перед Православными Христианами, сам допускал в их адрес "иронические" (если не сказать больше)высказывания. Господу было угодно, чтобы автор соприкоснулся с православным священником Отцом Геннадием из Енисейска. Все мое "мировоззрение" перевернулось. Я понял - насколько был невежественен. И еще понял - насколько милостив наш Господь! Православие имеет ТЫСЯЧЕЛЕТНЮЮ историю. И за это время накопило и огромный опыт, и, чего греха таить - достаточное количество ошибок. Что-то с вами будет лет через десяток - другой, сегодняшние «протестанты», имеющие историю всего лишь несколько лет?!? Павел говорил: "Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть" (1Кор.10:12).
Многие думали "... в сердце своем: "взойду на небо, выше звезд Божиих вознесу престол мой и сяду на горе в сонме богов, на краю севера" Ис.14:13). Где они сегодня?
Благодарен Господу за Его милосердие и терпеливую мудрость. Сегодня я в Его Доме! В Том Доме, о Котором написано, - И врата ада не одолеют Ее, - в Его Церкви!!!
